трилема

-и, ж.

1) Судження, в якому предметові приписують три ознаки, що виключають одна одну.

2) Особливий випадок умовно-розділювального силогізму, коли умовний засновок передбачає залежність від основи не одного, а трьох висновків, які виключать один одного.